Залиште своє питання




УКРАЇНА, м. Черкаси

ВУЛ. СМІЛЯНСЬКА 163

+38 (098) 57-00-200

+38 (050) 25-777-48

Статті

Добрива під сою

Грунтові гербіциди застосовуються для класичної та мінімальної технологій.
На 30–40 днів відстрочити появу бур’янів можна шляхом внесення ґрунтових гербіцидів після посіву сої, але до її сходів. Для їх успішної дії ґрунт повинен бути дрібногрудкової структури. Більшого ефекту буде досягнуто, якщо гербіцид вносити на вологий або напіввологий ґрунт, а за відсутності достатнього рівня вологи необхідно провести зарубки в ґрунт боронами на глибину 2-3 см.

  На посівах сої ефективними є засоби на основі таких діючих речовин: S-метолахлор, ацетохлор, метрибузин, пропізохлор, диметенамід-П, пендиметалін, трифлуралін, прометрин, імазетапір, імазамокс.

  Слід враховувати і те, що рештки, які залишаються після попередника кукурудзи, ускладнюють застосування ґрунтових гербіцидів. Для них потрібно, щоб структура ґрунту була дрібногрудковою, а рештки кукурудзи не дозволяють цього досягнути. В регіонах з великою кількістю опадів відбувається промивання ґрунтових гербіцидів, а тому тривалість їх дії зменшується. В такому випадку посіви більше потребують обробітку страховими гербіцидами.

  Грунтовий гербіцид робить захисний екран на полі і після його внесення не бажане механічне втручання деякий час, в залежності від рекомендацій виробника препарату.

  Проведення внесення гербіцидів забороняється без застосування засобів індивідуального хімічного захисту!

  Застосовуються гербіциди дозволені для використання. Більш детальні консультації по застосуванню хімічних засобів Ви можете отримати у компаній, які займаються їх реалізацією.

  Внесення мінеральних добрив.

  Для формування однієї тонни насіння сої необхідно:

  • 75 кг азоту, 25 кг фосфору, 35 кг калію,

  • 10 кг магнію, 20 кг кальцію, 4 кг сірки,

  • 70 г марганцю, 80 г цинку, 15 г міді, 35 г бору, 2 г молібдену, 1,5 г кобальту.

  Культура добре використовує післядію мінеральних та органічних добрив, у симбіозі з бульбочковими бактеріями фіксує молекулярний азот з повітря, засвоює важкодоступні форми фосфору з ґрунту. Тому дозування та співвідношення добрив визначають на основі аналізу ґрунту, виходячи з присутності у ньому поживних речовин на конкретному полі та запланованого врожаю. Його треба робити за місяць до сівби. Забезпечення ґрунту елементами живлення залежить також від сівозміни, характерної для даного поля. Слід враховувати й те, який врожай сформував попередник: якщо він був високим, то і добрив слід вносити більше.

  За функціональними ознаками життєвий цикл сої можна розділити на три періоди, кожен із яких має свою специфіку живлення.

  Протягом вегетації соя використовує елементи живлення нерівномірно:

  • під час цвітіння, формування бобів і початку наливу зерна – 57,9-59,7 % азоту, 59,4-64,7 % фосфору і 66-70 % калію;

  • від початку наливу зерна до кінця дозрівання – 33,7-36,3 % азоту, 30,6-36,0 % фосфору і 18,9-26,4 % калію;

  При органічній технології мінеральні макро- та мікродобрива не застосовують!

  В азотному живленні критичний період для сої – другий-третій тиждень після цвітіння; у фосфорному – перший місяць її життя. При нестачі фосфору може відбуватись таке явище як абортивність насіння бобів.

  Соя добре використовує післядію мінеральних та органічних добрив, у симбіозі з бульбочковими бактеріями фіксує молекулярний азот (60-70 % від потреби). Дози та співвідношення добрив розраховуються, виходячи з наявності поживних речовин у ґрунті і запланованого врожаю.

  Фосфорно-калійні добрива краще вносити під основний обробіток ґрунту. Стартові дози добрив вносять під культивацію перед посівом або окремо від насіння – при сівбі. Середні норми витрат поживних речовин мінеральних добрив (кг. діючої речовини) на утворення одиниці продукції сої (на 1 т. зерна): N-64, Р2О5-78, К2О-15.

 

  Метод розрахунку норм добрив:
  Д=У*Н*Кп/С
  Д – річна норма добрив ц/га, фізичної маси;
  У – запланований урожай, т/га;
  Н – норма використання діючої речовини з мінеральних добрив на 1 т. продукції, кг;
  Кп – коефіцієнт похибки на забезпечення ґрунту азотом, фосфором, калієм;
  С – вміст діючої речовини у мінеральному добриві, %.

  Дефіцит мікроелементів усувають шляхом внесення комплексних мікродобрив, рекомендованих для сої.

  Страхові гербіциди
  Проти злакових бур’янів застосовують дозволені препарати на основі таких діючих речовин:

  Хізалофоп-п-етил, клетодим, флуазифоп-п-бутил, Хизалофоп-Р-тефурил.– Пропахізафоп, сетоксидим, імазетапір, імазамокс, імазетапір + хлоримурон-етил.

 

  Проти дводольних:
  Бентазон, тифенсульфурон-метил, імазетапір, імазамокс, імазетапір + хлоримурон-етил.

  Якщо в посіві є і дводольні, і злакові бур’яни, то необхідно застосовувати бакові суміші, підібравши гербіциди під той спектр бур’янів, який присутній на конкретному полі з урахуванням фази розвитку сої. Але потрібно пам’ятати, що застосування гербіцидів в бакових сумішах може пригнічувати рослини сої. Щоб цього уникнути, краще робити роздільні обробки.

  Після появи третього трійчастого листка застосування гербіцидів проти дводольних бур’янів уже не рекомендовано, але боротися проти цієї групи можна міжрядним механічним обробітком.

  Гербіциди на основі діючих речовин імазетапіру та імазамоксу застосовують як проти злакових, так і проти дводольних бур’янів. Їх вносять до сходів і після сходів сої у фазі до 2-3 справжніх листків, але не частіше одного разу в три роки (на одному полі). В перший рік після застосування гербіциду на основі діючої речовини імазетапіру не рекомендується сіяти злакові культури. Також ці гербіциди мають обмеження у відношенні до тих препаратів, які можуть застосовуватись на цих полях потім.

  Існують також застереження щодо застосування гербіцидів на основі діючої речовини тифенсульфурон-метилу. Навіть в малих дозах вони можуть до двох тижнів пригальмовувати зростання та розвиток сої, продовжувати строк її вегетації. А максимально дозволена доза, та ще й в баковій суміші з протизлаковим гербіцидом, може нанести рослинам сої значної шкоди.

  Періодичність застосування страхових гербіцидів визначається погодними умовами: якщо після їх внесення протягом двох-трьох днів пішов дощ, потеплішало, то це може спровокувати нову хвилю однорічних бур’янів, а значить і потребу знову використати страхові гербіциди.
  Використовуються препарати, дозволені для застосування.

 

  Потреба сої в мікроелементах 

 

  Фізіологічна роль Симптоми дефіциту Причини появи
Mg
магній

 

Входить до складу хлорофілу, впливає на засвоєння вуглекислого газу (СО2), на фосфатний та азотний обмін. Покращує процеси дихання, синтез білків, споживання води та укорінення культури. Спостерігається міжжилковий хлороз старих листків. Листки набувають коричневих некротичних пошкоджень. Знижується врожайність культури. Піщані ґрунти. Кислі ґрунти. Високий вміст калію в ґрунті. Холодна та волога погода.
Mn
марганець
Активізує ферментативні процеси. Приймає участь у відновленні нітратів, у процесі фотосинтезу та синтезу білків. Спостерігається плямистий міжжилковий хлороз молодих листків, з’являються коричневі некротичні пошкодження, опадають молоді листки. В результаті отримуємо низьку врожайність. Поля, де мало промислових викидів сірки.
Піщані ґрунти. Погано структуровані ґрунти. Високий рН. Вапнування. Холодна та волога погода. Дуже кислі ґрунти, з яких рухливий марганець був вимитий дощем. 
B
бор
Забезпечує зростання меристемних тканин, регулює синтез вуглеводів, нуклеїнової кислоти, забезпечує розділення клітин, проростання пилку та запліднення квіток. Спостерігається міжжилковий хлороз та некроз молодих листків, деформація молодих листків, скорочення міжвузля, відмирання бруньок, розтріскування та загнивання стебла та стручків, низьке запліднення та формування насіння. Піщані ґрунти. Високий вміст азоту або кальцію. Холодна та волога погода. Сухий період під час вегетації культури.
Zn
цинк
Забезпечує функціонування багатьох ферментних систем; приймає участь у синтезі нуклеїнової кислоти та в метаболізмі гормону ауксину. Спостерігається хлороз молодих листків, жовта плямистість та бронзовий некроз старих листків. Рослини стають низькорослими. Отримуємо неоднорідну та низьку врожайність. Ґрунти з високим вмістом органічної речовини (гумусу, торфо-грунтових сумішей). Високий рН. Високий вміст сполук фосфору в ґрунті та застосування високих доз фосфорних добрив. Холодна та волога погода.
Mo
молибден
Приймає участь в обмінах сполук азоту, фосфору та заліза, підсилює синтез хлорофілу. Входить до складу ферменту нітрогенезу, який сприяє біологічній фіксації азоту атмосфери. Рослини відстають в рості. Проявляється пожовтіння старих листків. При гострому дефіциті опадає листя. Рослини набувають багряного кольору через накопичення пігменту антоціану. Кислі ґрунти (рНн2о) нижче 5,5, низький вміст органічної речовини (гумусу) в ґрунті.
 
Со Кобальт
Бере участь у процесі фіксації атмосферного азоту, входить до складу кобаломіну (вітамін В12), який синтезується бактеріями в бульбочках, впливає також на функціонування фотосинтетичного апарату, синтез білка. Поганий ріст та розвиток рослин (можна виправити внесенням азотних добрив). Рівень Со низький на сильно лужних, кислих вулканічних, вапняних і торф’яних ґрунтах.

 Дефіцит мікроелементів усувають шляхом внесення комплексних мікродобрив, рекомендованих для сої.